Відмова від вакцинації. Практика ЄСПЛ та українські тенденції

Червень 2021

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення про обмеження доступу нещеплених дітей до дитячих садочків. У справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки», кілька сімей з Чехії подали до ЄСПЛ скаргу з приводу обов’язкової вакцинації дітей «проти дев’яти хвороб, добре відомих медичній науці». На думку позивачів, відмова дитячих садків приймати нещеплених дітей є незаконною. Однак суд із ними не погодився.

Це рішення базується на вивченні досвіду європейських країн. Воно є показником правильного правового підходу до розв’язання питання, адже тема вакцинації залишається контроверсійною.

Чи правомірно обмежувати право відвідувати навчальні заклади дітям, яким не зробили всі обов’язкові щеплення?

Мета імунізації — захистити кожну дитину від серйозних хвороб. Колективний імунітет утворився завдяки дітям, які пройшли повний курс вакцинації у ранньому віці. Особи, яким імунізація протипоказана, були опосередковано захищені від цих хвороб, адже в громадах дотримувався необхідний рівень імунізації.

Якщо політика добровільної вакцинації не вважалась достатньою для підтримки колективного імунітету, політика обов’язкової вакцинації могла запроваджуватись для досягнення належного рівня захисту від серйозних хвороб. Тобто така державна політика відповідає інтересам дитини.

А що в Україні?

Верховний Суд застосував такий підхід, як ЄСПЛ. У квітні 2019 року Верховний Суд розглянув справу № 682/1692/1. Підстава подання позову — відмова дошкільного навчального закладу прийняти дитину на навчання через відсутність необхідних щеплень. Верховний Суд визнав відповідну відмову обґрунтованою.

Суд мав такі аргументи:

W

батьки мають право обирати одну з визначених форм здобуття їх дитиною дошкільної освіти. Проте держава має мету — дотримання прав дитини на дошкільну освіту. А також створює безпечні умови для здоров’я всіх дітей. Тож встановлює правила для реалізації такого права,

W

завдання держави — забезпечення дотримання балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей,

W

індивідуальне право відмовитися від щеплення протиставляється загальному праву інших батьків та їх дітей, яким зробили щеплення перед направленням до навчального закладу.
Завдяки такому балансу досягається мета — загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров’я. Це гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України,

W

є виправданою вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров’я. У цьому питанні переважає принцип важливості суспільних інтересів над особистими. Але лише у випадку, якщо таке втручання виправдане.

Держава встановлює правило, що без щеплень дитина не може бути допущеною до занять. Таким чином держава реалізує свій обов’язок щодо гарантії безпеки життя і здоров’я. А також захищає саму дитину, яка не отримала профілактичні щеплення.

Працюймо разом!