В Києві майже 6000 комунальних камер спостереження.
Як регулюється збір даних про нас

Січень 2021

– Владислав Власюк, партнер єПраво, керівник першої практики urban law
Задався простим питанням: яке є нормативне врегулювання питань:
1) розміщення камер спостереження на вулицях міст;
2) збирання ними даних і подальшу їх обробку;
3) захисту персональних даних містян?
Першим Гугл видав «Регламент використання та функціонування системи відеоспостереження міста Запоріжжя». Основне з нього:
W
Зберігання загальної відеоінформації протягом 30 діб, якщо може містити ознаки правопорушення – 90 діб.
W
Відеоаналітика з пошуку подій, пов’язаних з людьми, може забезпечувати виконання наступних функцій: фіксація потрапляння в заборонену зону, переповненості (в умовах карантину!) дотримання окремих ПДР; підрахунок кількості людей; визначення номеру та кольору авто.
W
Право на доступ до системи в якості користувачів мають державні органи, виконавчі органи, комунальні підприємства та установи Запорізької міської ради.
W
Отримувати з Системи інформаційний продукт (інформацію) на платній основі можуть юридичні та фізичні особи (виключно інформація про саму фізичну особу).
W
Автентифікація здійснюється Системою автоматично після введення Користувачем логіну та паролю (навряд це достатній захист).
В наступній статті Михайло Каменєв написав, що «в Україні, на жаль, немає законодавчого підґрунтя для використання систем відеоспостереження і фактично вони встановлюються без належних на те підстав, що є недопустимим у європейських державах». Але в липні 2018 року Київською міською радою було прийнято Положення про функціонування комплексних систем відеоспостереження, яким було врегульовано питання захисту персональних даних, мети та функціонального призначення систем відеоспостереження, питання доступу до системи із переліком можливих користувачів, їх правами та обов’язками.
За наступним лінком дізнаємося, що в Києві подекуди встановлені камери з функцією розпізнавання облич, що може бути порушенням права на приватне життя.

Звичайно, ми визнаємо, що камери ефективно допомагають у протидії злочинності. У Києві встановлено 5 970 камер відеоспостереження, серед яких є камери з функцією детектування обличчя. Але за результатами перевірок було виявлено типові порушення законодавства про захист персональних даних.

Сьогодні в Україні немає гучних справ стосовно камер спостереження. Найвідомішою справою ЄСПЛ щодо публічного відеоспостереження є справа Peck v. The United Kingdom. Він намагався вчинити самогубство за допомогою ножа, що поліція сприйняла як потенційну небезпеку. Відео з камер потім опублікували в декількох ЗМІ, але обличчя позивача не приховали. Суд встановив порушення права на приватне життя (стаття 8 Конвенції), вказавши що він не виявив існування достатніх причин, які могли б виправдати розголошення інформації про заявника, при цьому не отримавши згоди самого заявника та не маскуючи його обличчя.
Ключові висновки – в Україні мало законодавства на тему камер спостереження. Окремі міста мають власні регламенти/правила, однак поза їх фокусом залишаються:
W
доступ адвокатів;
W
захист персональних даних;
W
комерційне використання даних;
W
розпізнавання облич і обробка цієї інформації.

Працюймо разом!