Лобіювання, адвокація, GR: українські реалії vs світ

Серпень 2020

– Віталій Власюк

– Владислав Власюк

Досі багато українців сприймають лобіювання, адвокацію і GR як явища, що мають негативний характер. Зокрема, це відбувається через те, що в нашій свідомості просування своїх інтересів на державному рівні асоціюється з корупційними ризиками. Але насправді, дивлячись на світовий досвід, можна побачити, що саме ці інститути в суспільстві допомагають викорінити корупцію, захистити інтереси громадян і чинити реальний вплив на органи влади. Як саме? І як це відрізняється від корупції?

В Україні з’являється все більше компаній, які готові професійно займатися адвокацією, GR, лобізмом. Вже можна побачити, як реалізуються численні лобістські та адвокаційні проєкти, які допомагають відновленню країни, вирішенню актуальних питань. Насправді розвиток цієї галузі має привести до того, що питома вага корупційних методів прийняття управлінських рішень на користь зацікавлених осіб буде зменшуватися, адже це не має ніякого відношення до професійної адвокації. Щоправда, становленню цивілізованої адвокаційної діяльності в Україні перешкоджає відсутність спеціального законодавчого акта про таку діяльність, адже наразі у нас ця діяльність регулюється тим, що дозволено все, що не заборонено законом. Насправді було подано чимало подібних законопроектів до ВРУ, але жоден з них не булуспішною поки що розглянутий.

Істотне значення має також репутація самих GR-менеджерів і методи, якими вони користуються. За словами юриста EQUITY Юрія Сущенка, GR-фахівець у своїй роботі не має вдаватись до пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди відповідному державному діячу, вимагати чи провокувати з боку уповноважених осіб здійснення будь-яких діянь, які можуть містити склад кримінальних або адміністративних правопорушень. Так, протиправна «взаємодія» GR-фахівця юридичної компанії може містити ознаки та кваліфікуватись (зокрема, але не виключно) як втручання у діяльність державного діяча (ст. 344 України), самоправство (ст. 356 КК України), пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України), зловживання впливом (ст. 369-2 КК України).

Легальними інструментами вважаються підготовка пропозицій до законодавства, надання публічних позицій організації, делегування представників до громадських рад і робочих груп при органах влади, проведення експертних досліджень.

Таким чином, можна зробити висновок, що перспективи для розвитку GR в Україні є. Залишилося лише пролобіювати відповідний законопроект.

Коментарі

– Чи можливі випадки, коли робота GR-фахівця в юридичній компанії може бути сприйнята як незаконне лобіювання інтересів та/або корупційний зв’язок з окремими держслужбовцями (посадовими особами)? Якщо так, то як цьому протидіяти?

Владислав Власюк, засновник компанії, партнер, адвокат ePravo

Межа між GR і «незаконним лобіюванням» у побутовому сенсі надзвичайно тонка. Зауважу на епітеті «побутовому» і пояснюю його: у нас ніяким чином не врегульована GR-діяльність, а отже, приватним особам можна все, що не заборонено.

Тобто GR як такий не може бути незаконним, бо закону не існує! Звичайно, якщо тільки мова не йде про корупцію. Відповідно, є дві основи для нормального сприйняття: перше – це, власне, ніякої корупції, і друге – це власна репутація.

Власна репутація будується роками, важливими її складовими є безумовна етичність і win-win рішення.

Віталій Власюк, керуючий партнер, адвокат ePravo 

Питання про сприйняття практики GR є лише окремим випадком сприйняття компанії як такої. Адже твердження про «компанію, яка рішає» аналогічно може працювати і в кримінальному праві, і в антимонопольному — все залежить від самої компанії (дотримуватися комплаєнсу та вміло працювати з репутацією бренда).

Окремим і важливим аспектом є вхід в компанію колишніх чиновників чи, навпаки, їх вихід на державну службу. На наш погляд, єдиний можливий підхід для компанії — це максимальне дистанціювання від відповідної категорії справ.

– Активна робота у сфері GR припускає появу стійкого репутаційного кліше «фірма влади». У яких випадках це призводить до поліпшення і, навпаки, погіршення репутації компанії на ринку?

Владислав Власюк: 

Мем «фірма влади» не здається мені чимось негативним, допоки не з’являється конотація «корупція у владі–юрфірма». Насправді таких прикладів не так уже й багато. Натомість, коли колеги по ринку знають, що певна ЮФ завжди залучається до тих чи інших владних проєктів, надає експертизу, допомагає з нормотворчістю, це, навпаки, ознака класу.

Віталій Власюк: 

«Фірма влади» – дійсно досить унікальне явище. Його першопричиною є ніщо інше, як кадровий голод. Навіть приймаючи тезу, що лояльність і власні люди – це потреба, однак держслужба є особливою і потребує відповідного професіоналізму.

– Наявність GR-фахівця у юридичній компанії – це: а) ознака преміальності юрфірми, б) можливість публічного піару, в) додаткова лояльність з боку державного регулятора, г) унікальний інструмент для досягнення глобальних цілей клієнта. Який варіант вам більше імпонує і чому?

Владислав Власюк:

GR-фахівець – це безумовна перевага для юрфірми з двох причин: 1) дозволяє задовольняти попит ринку на супровід у взаємодії бізнесу з владою та 2) створює пропозицію для бізнесу! Це як із першим айфоном чи іншими продуктами Apple: користувачі не розуміли, що саме цей продукт їм потрібен, допоки їм його не запропонували. Над цим і працюємо – задовольняти інтереси клієнтів у одних випадках і переконувати у потребі в GR у інших. Унікально, насправді, як іноді не такі вже й великі зусилля можуть, наприклад, створити нішу на ринку, що оцінюється на порядок більше, чи навпаки, запобігти значним втратам.

Повний текст публікації вийшов друком у “Юридичній газеті”

Давайте працювати разом