Чорний список терористів в Україні: як буде працювати і що загрожує “екстремістам”

Серпень 2020

– Віталій Власюк

В кінці липня Кабінет міністрів України затвердив порядок формування списку осіб, які пов’язані з терористичною діяльністю або перебувають під міжнародними санкціями.

В кінці липня Кабінет міністрів України затвердив порядок формування списку осіб, які пов’язані з терористичною діяльністю або перебувають під міжнародними санкціями. Відповідають за формування цього списку Служба безпеки України і Міністерство закордонних справ, які і будуть подавати дані про посібниках терористів в Державну службу фінансового моніторингу.

 

З огляду на захоплення заручників в Луцьку і Києві, легко зрозуміти інтерес, який виник до нової постанови. Однак людині з боку розібратися в цьому документі вкрай складно, а ніяких пояснень з боку Кабміну так і не було. Редакція APnews вирішила розібратися в новій постанові. Зокрема, щоб розповісти, які зміни дозволять українським законодавством відповідати Міжнародним нормам FATF.

 

Історія “чорного списку” в Україні

Для початку варто відзначити, що постанова Кабміну від 22 липня 2020 го року не створює “чорний список” – на сайті Держфінмоніторингу такий список існує з жовтня 2010-го року.

При прочитанні нової постанови в першу чергу в очі впадає те, що в новій постанові змінилися підстави для включення людей і організацій в “чорний список”. Так, в постанові від 2015 го року такими підставами вважалися:

- вироки судів, в яких фізична особа визнають винним у тероризмі (стаття 258 КК України), використанні (стаття 439 КК України) або розповсюдженні зброї масового ураження (стаття 440 КК України);ані законодавством до 2030 року, інвестиції мають бути стабільними;

- відомості від міжнародних організацій про організації, юридичних або фізичних осіб, які визнали пов'язаними з тероризмом;

- відомості від міжнародних організацій про осіб, щодо яких застосовуються міжнародні санкції;

- рішення судів інших держав, в яких організації, юридичні або фізичні особи визнаються пов'язаними з тероризмом або розповсюдженням зброї масового ураження.

Однак уже в постанові 2020 го року перелік підстав для внесення в список терористів значно скоротився. Крім відомостей від міжнародних організацій, рішення про включення людини або організації в “чорний список” виносить адміністративний суд.

Підставою ж для такого рішення адміністративних судів вважається відповідність критеріям, визначеним резолюціями Ради безпеки ООН. У коментарі для нас керуючий партнер юридичної фірми “єПраво” Віталій Власюк розповів, у чому на його погляд полягає різниця між цими двома постановами.

Що змінює нова постанова

За словами Віталія Власюка, нова постанова дійсно набагато більше відповідає рекомендаціям FATF, а також не робить такий упор на національне право в області тероризму.

“У постанові 2015 го року основною умовою внесення в список так званих. Логіка була така – ми вносимо в цей список людей, які в Україні отримали вирок за тероризм. При чому тут рішення національного суду – не зовсім зрозуміло. Як буде виглядати внесення в цей список умовних міжнародних терористів, які до України не мають ніякого відношення?”, – запитує юрист.

Тому Віталій Власюк високо оцінює нову постанову, так як воно допомагає Україні стати частиною міжнародного суспільства в боротьбі з тероризмом.

“Тепер ми керуємося рекомендаціями FATF, які пропонують державам активно співпрацювати і ділитися інформацією при формуванні списків. По суті, зараз ми будемо орієнтуватися на офіційний сайт ООН, який керується резолюцією Ради безпеки ООН.

Україна, як активний член ООН, надходить логічно: якщо ми бачимо на сайті ООН людей, які мають відношення до України, ми вносимо їх в список. Або якщо вони не мають до нашої країни відносини, ми все одно можемо їх внести в список на випадок, якщо вони перетнуться з нашої юрисдикцією”, – підсумовує експерт.

При цьому варто вивчати не тільки постанова Кабміну, а й оновлений Закон про запобігання та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Новий закон був прийнятий 6 грудня 2019 го року і в ньому не тільки посилили відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (мова не тільки про банки, а й, наприклад, біржі або оператори поштового зв’язку) за порушення чинного законодавства. Також новий закон удосконалив процедуру заморозки активів, пов’язаних з тероризмом.

Чим загрожує потрапляння в “чорний список”?

“Тепер в односторонньому порядку виключена прив’язка до вирішення національного суду. Раніше в список можна було потрапити виключно на підставі рішення суду, і покинути цей список теж тільки за рішенням суду.

Зараз же досить прибрати інформацію, згідно з якою ви потрапили в цей список. В принципі, мені здається, для виключення досить буде вашого листа, обґрунтованого зрозуміло, з проханням виключити вас зі списку в Держфінмоніторинг”, – Віталій Власюк так оцінив потенційні зміни для людей, які потрапили в цей список.

При цьому сам факт потрапляння в такий список, на думку експерта, не порушує жодних прав людини. “Наслідки – це в першу чергу увагу і контроль. Так це не проблема, якщо тобі нема чого боятися”, – впевнений Віталій Власюк. У висновку юрист ще раз в цілому оцінив нову постанову, яке, на його погляд, дійсно наблизилося до міжнародних стандартів у всіх сенсах.

“Новий порядок записаний в стилі нормативних актів в міжнародному праві. Така побудова, по-моєму, виглядає більш логічно. Також варто пам’ятати, що тероризм – це міжнародне явище, і застосовувати до нього міжнародні підходи – це правильно”, – уклав Віталій Власюк.

Законодавство України повільно, але впевнено змінюється, щоб вбудуватися в загальносвітову систему боротьби з тероризмом. Однак, і тут потрібно підкреслити це окремо, ні “чорний список”, ні новий Закон не зможуть уберегти нас від нових інцидентів в Луцьку чи Києві. Просто тому, що це справа рук одинаків, у яких немає і не буде фінансового сліду.

Повну версію опубліковано на APnews

Давайте працювати разом