Чи захищають нові закони про підтримку бізнесу найманих працівників?

Квітень 2020

– Віталій Власюк

Економічний тягар коронавірусу: чи допоможе держава

Із 16 березня у значної частини бізнесу почалася дистанційна робота. У цілому напрям політики уряду зрозумілий: мінімізувати контактування людей між собою, включаючи робочі. У тому числі, ціною зупинки господарської діяльності та сповільнення економіки. Але чи не перше, що зробив бізнес — це почав звільняти людей. Почасти, їх мотив можна зрозуміти: діяльність не ведеться, доходу немає, з чого платити зарплату — не ясно. Проте ще менш ясно, на що жити людям без зарплат.

На кого покладається тягар новим законом

Власне, у понеділок Верховна Рада прийняла «закон про підтримку бізнесу» на період карантину. Він містить багато чого хорошого: і питання оплати оренди на час «канікул», і звільнення від сплати ЄСВ, і підвищені ліміти для «спрощенців». Проте жодної норми, яка б була спрямована на захист саме працівників, цей закон реально не містить. Зокрема, ані слова про ті бізнеси, які взагалі втратили дохід. Так само нічого про неоформлених працівників, яких просто-таки масово повиганяли на вулицю ресторани й інші заклади. Цей закон, на жаль, ніяк не вирішує питання справедливого розподілення економічних «короназбитків».

Чи сняться працівникам трудові книжки?

Ще років з 50 тому почали з’являтися фантастичні оповідки, в яких автори обіцяли працівників-роботів, гуманоїдів чи клонів ще до кінця 20-го сторіччя. Як ми знаємо, цього поки не сталося: будь-який бізнес досі потребує вразливих до всіляких болячок людей. І якщо індивідуально кожен з нас знає, що робити, якщо захворів, то що робити на час епідемії, більшості не ясно. Особливо неготовими виявилися працівники без трудових книжок.

Власне, до нас прийшов коронавірус та моментально підсвітив три ключових проблеми:

W

Хто має платити зарплату працівникам зупинених підприємств (якщо має)?

W

Як захистити неоформлених працівників (не кидати ж їх напризволяще)?

W

Чи має бути різний підхід до різних сфер діяльності?

Проте на жодне з питань уряд поки що відповіді не дає. Як і парламент, попри героїчні польоти окремих депутатів по маски в тепер уже безпечний Китай (цікаво, чим саме допомагає присутність на борту літака цілого народного депутата?). Тож спробую дати відповіді самотужки.

Жодної норми, яка б була спрямована на захист саме працівників, цей закон реально не містить.

Порівну й по-справедливості

Бізнес різний, вплив на нього карантину також різний. Тому:

а) диференціювати бізнес на умовні категорії (скажімо, тих, хто зовсім зупинив діяльність, тих, хто частково та тих, хто мінімально) і

б) прийняти вольове рішення про справедливий розподіл економічного тягаря від коронавірусу.

На мою суб’єктивну думку, влада зобов’язана або відшукати кошти на пряму підтримку таких підприємств, або, принаймні, забезпечити їх податковими канікулами. Окреме питання — це термінова зміна норм трудового законодавства. Законопроект Милованова був дискусійним, проте прямо передбачав саме дистанційну роботу. Відтак на час карантину достатньо було б покласти питання вирішення оплати праці дистанційних працівників на роботодавців та їх стосунки з працівниками.

Можливо — навіть встановити ті категорії підприємств, які всупереч загальному тренду нарощують дохідність, та підняти для них ставки оподаткування. Це було справедливим рішенням. Не стану жартувати про спекулянтів на захисних масках, але-от служби доставки таки дійсно на підйомі.

Що можна було б зробити для захисту неоформлених працівників, а також «працівників”-ФОПів

За різними оцінками в Україні нараховується 40% неоформлених працівників. Не оформлений = не захищений: сьогодні тобі гроші платять, завтра — ні. Працівник не має жодних прав чи гарантій, окрім доброї волі роботодавця. І держава насправді станом на зараз не має жодного механізму для втручання.

Здивую багатьох, але ФОП = неоформлений працівник, з яким прагматичний роботодавець попрощається так само легко. І ніхто на допомогу не прийде, адже між сторонами були суто господарські відносини.

Нижче пропоную три простих кроки для нагального вирішення проблеми неоформлених працівників:

W

терміново запровадити амністію для усіх роботодавців та пільгові умови оподаткування новопризначених працівників — скажімо, вполовину менші податки. Аналогічно, амністувати працівників за, фактично, несплату податків. Це — завдання Верховної Ради, адже потребуються зміни до законодавства.

W

провести реальну інформаційну кампанію, спрямовану на виявлення неоформлених працівників. Це — завдання Уряду.

W

- надати юридичну підтримку для належного оформлення трудових відносин. Це — завдання Уряду, який міг би залучати, наприклад, центри надання безоплатної правової допомоги.

Зазначені кроки є послідовними й логічними та такими, що здатні швидко й реально захистити наших співгромадян. Більше того, це вирішення може стати генеральним: всерйоз і назавжди.

А як так вийшло, що у нас майже половина працівників — в тіні?

Чому ж так, знає лише керівництво Державної служби з питань праці як органу, відповідального за виявлення випадків неоформлених трудових відносин. До речі, одним з останніх кадрових рішень уряду Гончарука було призначення Головою Держпраці вихідця з системи (чи не 20 років кар’єри, починаючи від інспектора з питань праці). Чиновника, який не тільки спостерігав, але й прямо брав участь у всьому цьому безладі, завдяки якому наразі маємо ледь не половину працівників «в тіні».

Всі ж пам’ятають героїчні перевірки, які були влаштовані Службою з питань праці на рубежі січень-лютий? «За особистим дорученням» прем’єр-Міністра?

Результат їх буремної діяльності ілюструє те, що з трьох дзвінків на радіо під час мого ефіру з питань, власне, організації трудових відносин на час карантину, два надійшли від неоформлених працівників. Яких звільнили і які тепер запитують нас з вами, що їм робити, на що жити.

Хтось скаже, що самі винні, адже не оформлялися. І почасти будуть праві. Але станом на зараз завданням держави є забезпечення соціального захисту усім громадянами. А завдання бізнесу — бути соціально відповідальним.

Опубліковано у НВ Бізнес

Давайте працювати разом