Антимонопольний комітет проти підвищення цін: місія нездійснена

Квітень 2020

– Віталій Власюк

Чому ціни під час карантину ростуть і чи може держава вплинути на ситуацію?

Що відбувається: на тлі карантину бачимо досить сильне зростання цін на окремі товари й послуги.

Так, багато українців спершу зіштовхнулися з авіаквитками від МАУ та масками й дезинфекційними засобами втридорога.

Потім до них додалися імбир, часник, гречка, туалетний папір тощо. Тепер спостерігається зростання цін на овочі, фрукти, м’ясо.

Народ бідкається, влада розводить руками та “киває” на Антимонопольний комітету України (АМКУ).

Останній дійсно є головним державним органом по забезпеченню чесної економічної конкуренції, проте станом на зараз ми побачили тільки дві вкрай непереконливі його заяви.

Перша стосувалася цін на авіаквитки від МАУ, ніби почали антимонопольне розслідування (навряд це дійсно так).

Друга – це рекомендація аптекам утриматися від завищення цін на ліки. У майбутньому. Без жодного обґрунтування. Звісно, на безриб’ї і рак – риба, та давайте визначимось, що АМКУ може, а чого ні.

Чому зростають ціни?

Власне, ціна на товар чи послугу завжди зумовлена в першу чергу економічною доцільністю: продавець хоче заробити, і це нормально.

Він витрачає кошти на виробництво чи придбання товару у постачальників, додає свій інтерес та формує цікаву йому ціну.

У другу чергу продавець хоче не просто заробити, а заробити більше, що, зрештою, теж нормально, поки це влаштовує покупців.

Коли влаштовувати перестає, вони, в ринкових умовах, просто йдуть до інших продавців і купують дешевше. Так утворюються ціни, і так виникає конкуренція, боротьба за споживача.

Проте іноді продавці ведуть себе нечесно та змовляються про підвищення цін на аналогічні товари й послуги.

Саме з цим явищем покликана боротися держава через відповідні антимонопольні органи.

Відтак, якщо ми вимагаємо від держави боротися з завищенням цін, ми повинні уточнити наш запит:  сучасна демократична держава здатна боротися зі змовою продавців, проте аж ніяк не з об’єктивними економічними факторами.

До останніх вочевидь належить чинний карантин.

Боротися з підвищенням цін: що може Антимонопольний комітет?

А може не так і багато, насправді. За умови, якщо вбачаються ознаки антиконкурентних узгоджених дій, зокрема, встановлення цін чи інших умов придбання товарів чи послуг, АМКУ може або дати рекомендації, або розпочати розслідування.

Перше визначається як “рекомендація стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють”, надається продавцям чи постачальникам у вигляді листа та підлягає обов’язковому розгляду.

Власне, на практиці рекомендації, як правило, надаються як реагування на незначні наявні (!) порушення з боку суб’єктів господарювання.

Добровільне й належне виконання рекомендацій вичерпують конфлікт. Друге, розслідування  – це уже серйозне провадження, в ході якого збираються інформація та докази та, за результатами, недобросовісні бізнеси притягаються до суворої відповідальності (штраф може сягати 10 процентів річного обороту).

Розслідування може тривати роками, а його результати часто оскаржуються у судах.

На цьому повноваження АМКУ, власне, вичерпуються.

То чого наразі можемо очікувати від АМКУ?

Як бачимо, АМКУ може втрутитися за умови дійсної змови продавців, що призводить до завищення цін.

Давайте розглянемо три епізоди: 1) ціни на авіаквитки від МАУ; 2) нещодавні рекомендації аптекам та 3) загальне зростання цін на, наприклад, продукти.

По першому, як не дивно, МАУ не є монополістом з урахуванням низки особливостей правого регулювання авіаційних перевезень. Тому звинувати у зловживанні монопольним становищем ми їх не зможемо.

Варто звернути увагу також на те, що й інші авіаперевізники загалом підняли ціни перед скасуванням перевезень.

Проте змова між МАУ та умовними Раян Ейром, Люфтганзою тощо видається малоймовірною.

Отже, АМКУ не має підстав для втручання, а їх заява про начебто початок розслідування виглядає суто популістичною.

По другому – дуже дивно читати нещодавню рекомендацію аптекам від АМКУ “утриматися від підвищення цін у майбутньому”. Іншими словами, АМКУ наразі не фіксує жодного порушення з боку аптек, яке слід було б усунити, натомість просить чемно поводитися у майбутньому.

І цим дуже чітко фіксує саме економічні передумови, що спричиняють зростання цін. Фактів аптечної змови вочевидь також немає, інакше б АМКУ про них точно згадав.

Нарешті, по третьому – ціни на продукти в магазинах. АМКУ мовчить, утримуючись навіть від беззубих рекомендацій “утриматися в майбутньому”.

Отже, ймовірніше за все, ціни зростають суто через економічні фактори. Зрештою в умовах карантину це не видається чимось неймовірним: працівники частково в ізоляції, супутні бізнеси часто “на паузі”, валютні коливання тощо.

При цьому АМКУ звісно ж мусить уважно слідкувати за ситуацією та вчасно протидіяти будь-яким антиконкурентним змовам нечесних ділків.

А що ж держава може?

Якщо ми стоїмо на позиціях держави з відкритою ринковою економікою, то держава не має жодних інших інструментів для протидії зростанню цін.

 Як ми показали вище, фактів змови продавців вочевидь не існує. Тексту законопроєкту, який обіцяє боротьбу “з завищенням цін на товари для боротьби з короновірусом”, поки що ніхто не бачив, але демократична держава не може дати чіткого визначення поняттю “завищення ціни”, окрім як оперувати поняттям антиконкурентної змови.

Дивно бачити пропозиції окремих депутатів з фракції “Голос” дати АМКУ право карати продавців за саме лише “необґрунтоване зростання цін” без встановлення факту змови: це ніщо інше, як замах на вільний ринок та, в цілому, виглядає елементом надзвичайного стану.

Таким чином, за відсутності фактів для втручання АМКУ видається розумним йти шляхом діалогу й порозуміння: почути бізнес, почути його логіку щодо ціноутворення, попрохати притримувати ціни на певні позиції, надати в обмін фіскальні пільги.

Так має зробити демократична держава, що дбає про свободу ринку.

Опубліковано у Економічна правда

Давайте працювати разом